ОСНОВНІ ПРАВИЛА РОБОТИ ГПД

 

Як розпізнати втому і чому важливо не допустити перевтоми

Найпоширеніші ознаки втоми:

• відчуття знесилення — коли людина відчуває, що не спроможна виконувати звичайні функції належним чином;
• неуважність та погіршення концентрації;
• погіршення пам’яті; 
• уповільнення процесів мислення, зменшення глибини та критичності мислення;
• зниження цікавості до роботи;
• підвищена дратівливість;
• перманентна сонливість;
• реакція серцево-судинної системи — підвищення рівня артеріального тиску та частоти пульсу.

Усі ці симптоми сповіщають, що саме час зупинитися, відпочити та відновити втрачені сили.

Інакше ви ризикуєте отримати перевтому — сукупність стійких, несприятливих для здоров’я функціональних зрушень в організмі, після яких украй важко повернутися до норми.

Крім того, внаслідок перевтоми виникає хронічна гіпоксія (киснева недостатність) і порушення нервової діяльності.

Ознаки перевтоми:

• головний біль;
• підвищена втомлюваність;
• хронічна дратівливість;
• нервозність;
• порушення сну;
• загострення хронічних захворювань;
• можливе виникнення артеріальної гіпертензії, виразкової хвороби, ішемічної хвороби серця.

 

Як подолати втому

У здорових людей втома виникає через фізичне та/або психічне навантаження. У цьому випадку взагалі не йдеться про якусь особливу проблему — втому «лікують» відпочинком.

Важливо вчасно зрозуміти, що ви втомилися, і дозволити собі перепочинок.

Дієві засоби від утоми:

1. Повноцінний сон

Дорослим у 18–60 років рекомендовано спати не менше 7 год на добу, дітям 6–12 років — 9–12 год, а у віці 13–18 років — 8–10 год.

Перед сном намагайтеся знизити рівень емоційного навантаження: не дивіться «гострих» телевізійних передач або фільмів, не заходьте в соціальні мережі. Кращою альтернативою стане приємне спілкування з близькими або читання улюбленої книжки.

2. Правильно організований режим харчування відповідно до вікових потреб та енергозатрат

Здоров’я, працездатність, активне розумове та фізичне довголіття значною мірою залежать від правильного та повноцінного харчування. Саме через їжу людина поповнює свої енергетичні запаси, а організм одержує різноманітні речовини, необхідні для нормального функціонування органів та систем.

3. Регулярне фізичне навантаження

Будь-яка фізична активність — біг, плавання, катання на велосипеді, ковзанах чи лижах — принесе заряд бадьорості й позитивних емоцій. Головне, щоб такі заняття були регулярними.

4. Відмова від шкідливих звичок

Куріння та алкоголь, які люди часто застосовують, щоби розслабитися, насправді виснажують організм, посилюють утому та надзвичайно шкідливі для здоров’я.

5. Зміна діяльності

Намагайтеся раціонально розподіляти час роботи й відпочинку. Переключайтеся з фізичної праці на розумову та навпаки.

6. Розподіл завдань за пріоритетністю

За великої завантаженості не соромтеся звернутись по допомогу до колег. На роботі організуйте нетривалі, бажано активні, паузи, в обідню перерву вийдіть на свіже повітря та прогуляйтеся пішки 20-30 хв.

7. Оптимізм та почуття гумору

Неабияк впливають на здоров’я негативні емоції та душевні переживання. Намагайтеся вибудовувати взаємини між членами колективу або родини в атмосфері доброзичливості, порядності, інтелігентності, толерантності та співчуття.

8. Хобі

Улюблені та цікаві захоплення наповнять день радістю і сенсом. Проте не перетворюйтесь на перфекціоніста — не прагніть бути досконалим і найкращим у всьому.

Поки немає ніякого спеціального медикаментозного лікування втоми, проте зміна поведінки неодмінно допоможе її подолати.

Однак, якщо старання були марними і ваш стан здоров’я не поліпшився, зверніться по допомогу до свого сімейного лікаря чи терапевта. Можливо, причини поганого самопочуття криються глибше, а правильно та своєчасно поставлений діагноз сприятиме швидкому одужанню.

Режим дня є законом життя і діяльності всього педагогічно­го та учнівського колективів школи. Психолого-педагогічне значення режиму полягає в тому, що він забезпечує чітку орга­нізацію життя і діяльності педагогів і учнів, виробляє в них від­повідний стереотип, сприяє піднесенню якості всієї навчально-виховної роботи.

       Дбаючи про виконання режиму, слід пам'ятати, що зайва регламентація діяльності вихованців стримує їх ініціативу й самодіяльність. Діти повинні мати час побути на самоті або в невеликому колі друзів.

       Правила внутрішнього розпорядку складають на основі за­гально-педагогічних вимов до організації і проведення навча­льно-виховної роботи, місцевих умов і можливостей.

Прийом дітей.  Свій робочий день вихователь починає з перегляду класного журналу, що дозволяє йому познайомитися з навчальними успіхами дітей. В особистій бесіді з вчителями він дізнається про поведінку, успішності, про самопочуття, настрій учнів, про виконання ними різних доручень і обов'язків. На основі отриманої інформації він робить для себе висновки, як побудувати свою роботу в цей день. Іноді йому доводиться вносити деякі зміни в план роботи.

Організація харчування.  Під час обіду вихователь стежить за: апетитом і самопочуттям дітей; дотриманням санітарно-гігієнічних норм і норм харчування; культурою поведінки за столом; культурою прийому їжі; поставою вихованців. Після обіду кожен вихованець відносить за собою посуд, чергові витирають столи; не рекомендується переходити до активної діяльності 15-20 хвилин, щоб не порушувалося травлення.

Організація активного відпочинку на свіжому повітрі. Перед прогулянкою вихователь повинен перевірити ділянку для запобігання дитячого травматизму У залежності від погодних умов вихователю необхідно простежити за одяганням дітей.

Правила одягання:

1.     Одягатися потрібно знизу вгору, тобто спочатку вдягають теплі штани, кофти, потім верхній одяг і взуття.

2.     Всі ґудзики мають бути застебнуті правильно, шнурки зав'язані акуратно. 

3.     Вихователь перевіряє, як одягнені діти (можна проводити цю процедуру в ігровій формі, наприклад, оголосивши конкурс на швидкість і акуратність). Виходячи з цілей і завдань, необхідно проінструктувати дітей про поведінку під час прогулянки, про правила безпеки з метою запобігання травматизму. Інструктаж повинен бути коротким, чітким, доступним дітям. Під час перебування на повітрі вихователь проводить роботу відповідно до плану, стежить за самопочуттям і настроєм дітей. Після закінчення прогулянки вихователь підводить підсумки, забезпечує порядок повернення до школи, організовує роздягання і стежить за тим, щоб діти привели в порядок взуття та одяг. По суті, всі обов'язки вихователя до початку самопідготовки зосереджені на вирішенні однієї задачі: як краще з допомогою активного відпочинку і з виховної користю для дітей підготувати їх до самостійної навчальної роботи під час самопідготовки.

Самопідготовка.  Це — педагогічно скерована самостійна пізнавальна діяльність учнів. Вона органічно поєднана з навчальними заняттями, на яких вирішуються загальноосвітні, розвивальні (корекційні), виховні завдання.

1.     Порядок самопідготовки:

2.     чітке дотримання початку і кінця самопідготовки;

3.     свідоме підпорядкування учнів вказівкам вихователя

4.     наявність усіх необхідних для занять приладів, канцтоварів, підручників.

5.     забезпечення порядку на робочому місці;

6.     дотримання правил заборони і правил дозволу.

Самопідготовка – це самостійна навчальна робота учнів з виконання домашніх завдань під керівництвом педагога. Разом із тим вихователь з глибоким знанням справи та специфічних особливостей цього виду навчальної праці надає конкретну індивідуальну допомогу тим школярам, які її потребують. Вона повинна бути завжди своєчасною, оскільки занадто рання допомога демобілізує учня, розслабляє його волю, а запізніла — призводить до зайвої витрати часу, зменшує інтерес до виконання роботи.